У минулому Літочки, Малі Літки, Колєнці – були менші за Соболівку. За переписом 1766 р. в Малих Літочках було 13 дворів, 18 хат, 59 мужчин, 67 днів орної землі і 1129 копиць сіна. Після 1780 р. почалась міграція з Соболівки до Літочок, тим більше, що панський двір Солонин постав саме у Літочках. Міграція родин Вакула, Воробей, Лисенко, Кисіль, Корендюк, Оцун, Москаленко, Бобир, Татарин, Юхименко.
Північніше Літочок розташоване велике і загадкове городовище площею майже 30 га. За свої розміри воно дістало назву городовище, а не традиційне - град, городок, городище. Величезні, завбільшки з хату, вали ще за давнини поросли лісом. Це - центральне городовище регіону збудоване за класичним зразком на болотистій місцевості. Рів, вал, гребля, що вела через болото Оврут до корінного берега Десни. Немало було вкладено праці у будівництво цього потайного городовища-острова.
За переказом, у городовищі були центральні Срібні ворота, що засвідчують його непересічне значення. В іншому переказі згадуються три в'їзди до нього, а також пан-хазяїн городовища і він же хазяїн Десни. Центральні ворота були подвійні.
Досі не встановлена дата виникнення цього городовища, не відкрита істориками загадка його призначення, бо ґрунтовних досліджень просто не проводилося. Літописні джерела чомусь також не згадують про це городовище. Немовби його й не було зроду, хоч воно за розміром у десятки разів перевищує відомі броварські городища. Першим про нього згадує археолог, історик... (більше інформації у книзі В.Гузія «Про золоту очеретину»)
