Плоске

ПЛОСКЕ НА СМОЛЯНЦІ
У переказі розповідається, що за часів гетьмана Мазепи тут вирубали ліси, аби спостерігати за наближенням татар до Гоголева. Звідси і назва - Плоске. Тоді татари вже не загрожували ні Плоскому, ні Гоголеву. Плосківські ліси вирубані значно раніше, спочатку на будівельний ліс, а пізніше, в часи Корецьких - Аксаків, - на дьоготь, смолу, поташ. У річечці Смолянка часто знаходили затонулі дубові колоди. Напевно, цей ліс сплавляли водою на лісопильні Русанова, про які згадує П. Алепський. За іншим варіантом переказу, в Гоголеві стояло військо, яке розчищало місцевість від лісу.
Дмитро Гамалій наводить такі дані: «1628 рік. Плоске на Руді, 4 убогих дими». Та це не перша згадка про Плоске. Перша письмова згадка про Плоске на Руді , як маєтність Лаври , відноситься до 1536р. 1624 р. княжна Мар'яна Корецька судиться за броварські грунти з монахами. У судових матеріалах згадується і Плоске. Заселення Плоского підтверджує і запис того ж року, що княжна Корецька осадила людей димерських на своїм грунті у слободу на річці Плоскій у повіті Світильненському і вирубала... (більше інформації у книзі В.Гузія «Про золоту очеретину», щоб її придбати, дзвоніть 0934015344, пишіть!)