Мокрець

МОКРЕЦЬ - СВІТУ КІНЕЦЬ 
(легенда про чудодійну траву)
У цих словах, які нагадують приказку, вчувається дух давнього кордону броварської землі, адже за Трубежем починалися остерсько-басанські болотні ліси-нетрі. Заворичі, і Мокрець - подвійне село на обох берегах Трубежа. Вони завжди мали одних володарів, спільну церкву. Відстань між цими селами - кілометр. Та історія у них різна. Заворичі - давньоруське поселення, яке було і містечком, і селом, а Мокрець не мав статусу села, бо не мав своєї церкви.
За люстрацією 1628 р. Мокрець згадується серед нових осад на землях остерського замку. У наступній люстрації 1636 року теж згадується слобода Остерського замку Мокорець. Слобода - це досить велике поселення того часу. То хто ж заснував Мокорецьку слободу?
За переказом, село виникло тоді, коли у Заворичах стояла козацька сотня. Першими поселенцями тут були козаки, які відслужили 25 років, та їхні дружини. В іншому варіанті переказу розповідається, що село засноване невеликою групою козаків, яка відокремилася від козацького стану і оселилися в Мокреці. Назва села Мокрець, ж ми з'ясували, згадується за два десятки років до утворення Заворицької сотні. І люди оселились поселились тут раніше. Назва села а також назва річки Мокриця у переказах виводиться від цілющої трави мокрець, яка росла на берегах річки і яку козаки-солдати використовували для захисту від різних комах і бліх. Але серед лікарських рослин у сучасній народній медицині мокреця не знаходимо. Розгадка проста. Це - ромашка, роменська трава з Балкан, ромен-трава. Порошок цієї рослини губить різних паразитів, комах і мух. Виходить, що мокрець - місцева назва ромашки... (більше інформації у книзі В.Гузія «Про золоту очеретину», щоб її придбати, дзвоніть 0934015344, пишіть!)