Рожівка має прадавній звязок із Києвом. В часи Богдана кияни просили гетьмана, щоб їм повернули села Рожівку і Вигурівщину, які їм пожалували ще Великі Руські Князі.
Мова йде про двоетапне заселення. Поселення на горах не характерне для сіверського племені, але типове для полянського. Поселення на горі стратегічно вигідне, та невигідне з господарської точки зору, бо на рожівській горі немає води і криниць, і тому рожівці здавна носили воду із криниць, що були у глибоких ярах. Такий тип поселень характерний для південної Київщини. Старе Рожівське городище теж належить до полянського типу — на високому місці.
«Рожеві дівчата» — це етнічна риса східних народів жовтої раси, як і згадки про давніх «циган». Мабуть, це два потоки східних степових племен, які з’явилися в цих краях за різного часу, але могли відчувати свою етнічну спорідненість («подобалися дівчата»). Історичні джерела називають дві групи тюркських народів, які відомі на території району. Це — переяславські торки-узи...
